- неспокійний
- [неиспоук’і/йнией]
м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
неспокійний
Смотреть что такое "неспокійний" в других словарях:
неспокійний — прикметник … Орфографічний словник української мови
неспокійний — 1) (про час, пору, життя, роботу тощо сповнений неспокою, турбот, хвилювань); тривожний (у передчутті чогось недоброго, лихого); незатишний (який спричиняє душевний дискомфорт); бентежний, ворохобний (перев. про час); нервовий (перев. про… … Словник синонімів української мови
неспокійний — а, е. 1) Який відчуває хвилювання, тривогу, перебуває у стані душевного неспокою. || Який виражає хвилювання, тривогу. || Власт. неспокійній людині. 2) Який не відзначається спокійним характером, непосидючий, рухливий. || Який не поводить себе… … Український тлумачний словник
неспокійність — ності, ж. Стан за знач. неспокійний … Український тлумачний словник
неспокійно — 1) Присл. до неспокійний 1 4). 2) у знач. присудк. сл. Тривожно, бентежно … Український тлумачний словник
невпокійний — прикметник неспокійний, тривожний арх … Орфографічний словник української мови
невпокійний — а, е, заст. Неспокійний, тривожний … Український тлумачний словник
непокійний — а, е. Те саме, що неспокійний … Український тлумачний словник
рвійний — а, е, рідко. 1) Те саме, що ревний. 2) Рвучкий, неспокійний … Український тлумачний словник
схвильований — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до схвилювати. 2) у знач. прикм. Виведений зі стану душевної рівноваги; який відчуває тривогу, занепокоєння, хвилювання; неспокійний, збуджений. || Який виражає стан душевного неспокою; який має неспокійний,… … Український тлумачний словник
